ПОС-1 Хірург

Інноваційний метод гіпербаричної оксигенації пароводяною озоновмісною сумішшю (ГООС) є унікальним і безпечним, клінічно апробованим методом лікування інфікованих ран, трофічних виразок,  пролежнів.

Розробка методу належить к.м.н. Терехову Георгію Вадимовичу, д.м.н., професору Костилєву Михайлу Володимировичу,  д.м.н. Фурманову Олександру Юрійовичу, к.м.н. Симулику Євгену Володимировичу.

Метод  ГООС реалізований в апараті ПОС-1, особливістю якого є продукування паро-водяної  ненасиченої  суміші, збагаченої озоном, що робить активний озон нетоксичним для людини, навіть при вдиханні.

Озон — це алотропна модифікація кисню. Під час застосування апарату ПОС-1 озон розпадається безпосередньо в рані, забезпечуючи вищий парціальний тиск кисню в тканинах  без ризику системних ускладнень.

Лікування діабетичної стопи, пролежнів, трофічних виразок різної етіології за допомогою методу ГООС є одним з найбільш перспективних напрямів.

Поєднання озону, ненасиченої пари і надлишкового тиску, за рахунок використання герметичного чохла або колби, вирішує головні проблеми, які зазвичай роблять такі рани «невиліковними».

ПЕРЕВАГИ МЕТОДУ:

1. Перемога над ішемією та гіпоксією тканин

При діабетичній стопі, пролежнях і трофічних виразках  порушений кровообіг (мікроангіопатія). Тканини перебувають в стані постійного «кисневого голодування».

Надлишковий тиск у зоні впливу працює як насос. Він змушує озоно-парову суміш проникати в тканини глибше, ніж це можливо під час класичної процедури гіпербаричної оксигенації, і звільняти тканини від накопичених мертвих клітин. Озон розпадається, насичуючи плазму крові вільним киснем, що запускає процес регенерації навіть там, де капіляри майже не працюють.

2. Безпечне знищення біоплівок (Озон + Ненасичена пара)

Головна проблема діабетичних виразок — це біоплівки (колонії бактерій, захищені стійкою оболонкою), на які не діють антибіотики.

Чистий озон може бути агресивним і пошкоджувати грануляцію (молоду тканину). Метод ГООС «розм’якшує» структуру біоплівки, а озон, перебуваючи в гідратованому стані, делікатно, але ефективно окислює клітинні мембрани патогенів (зокрема золотистого стафілокока та синьогнійної палички), не травмуючи при цьому живі клітини пацієнта.

В процесі розпаду озону (O3) вивільняється атомарний кисень. Під тиском він швидше розчиняється в плазмі крові та тканинній рідині, усуваючи гіпоксію тканин.


Отриманий клінічний результат застосування методу гіпербаричної оксигенації у важкопоранених військових з наслідками мінно-вибухових травм свідчить про явний терапевтичний ефект озону, який складається з бактерицидних, фібринолітичних, імунологічних та загальностимулюючих властивостей. Крім того, дуже важливе значення має насичення організму киснем в активній формі, який запускає каскад ефективних окисно-відновних реакцій в ушкоджених тканинах.

Апарат ПОС-1 хірургічний поставляється в двох варіантах комплектації:

  1. Для лікарень і реабілітаційних відділень.
  2. Для індтвідуального коористування.

При купівлі апарату ПОС-1 для індивідуального використання Ви можете отримати консультацію лікаря-спеціаліста і медичний супровід під час домашнього лікування.

До вашої уваги результати лікування трофічної виразки після травми на руці у пацієнта з супутнім цукровим діабетом.

Стан кисті руки ДО лікування методом ГООС на апараті ПОС-1:

Стан кисті руки після 2-місячного лікування апаратом ПОС-1:

Категорія:

Опис

Під час зовнішнього застосування високих концентрацій пароводяної озоновмісної суміші проявляються її потужні окислювальні властивості, спрямовані проти інфекцій та мікроорганізмів. Зазначимо, що озон більш ефективний у вологому середовищі, так як у процесі розкладання озону у воді утворюється високореакційний гідроксильний радикал.

Збагачена озоном пароводяна суміш знищує всі відомі види вірусів, бактерій, грибів і найпростіших. На відміну від багатьох антисептиків, збагачена озоном пароводяна суміш не справляє руйнівної та подразнюючої дії на тканини. Порівнюючи з чистим озоном і чистим киснем, процедури ГООС є безпечними. Клінічні випробування довели відсутність будь-яких змін легеневої тканини після 40-хвилинної експозиції ненасиченою паро-водяною сумішшю, збагаченою озоном.